Напередодні головування Польщі в ЄС на Цифровому саміті IGF Польща 2024, який щойно відбувся у Варшаві, йшлося про цифрові пріоритети польського головування, конкурентоспроможність ЄС у контексті рапорту Драгі, велику увагу приділено питанням цифрової трансформації, кібербезпеки, інструментам, методам і можливостям ЄС щодо цього. Йшлося також про боротьбу з дезінформацією, можливості та загрози ШІ, зокрема для ЗМІ, а молодь додатково мала окрему закриту частину засідання, де обговорювала свою готовність до викликів цифрової ери.
IGF Polska — це місцевий форум з управління Інтернетом, що діє в рамках глобальної ініціативи ООН. Його мета — ініціювати та сприяти глобальній дискусії щодо розвитку цифрового простору та актуальних і ключових проблем, пов’язаних із функціонуванням Інтернету.
Уже традиційно на таких масштабних подіях Польща прагне досягнути максимальної суспільної інтеграції, тож участь у події брали фахівці різних галузей, зокрема, права, освіти й ІТ, науковці, представники центральної та локальної влади, адміністрації, громадських організацій, бізнесу, ЗМІ. IGF Polska, який організовується з 2016 року, є платформою для співпраці між представниками державного управління, бізнесу, неурядових організацій та науково-технічної спільноти.
Один із найважливіших державних заходів урочисто відкрив віцепрем’єр-міністр і міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Ґавковський.
«Цей захід доводить, що лише спільними зусиллями адміністрації, бізнесу, науки, технічних організацій і громадянського суспільства ми можемо створити Інтернет майбутнього: безпечний, відкритий та інноваційний. Ця співпраця дозволяє нам встановлювати нові стандарти та відповідати на виклики цифрового світу відповідально та стабільно», — сказав міністр цифровізації.
Під час відкриття обговорили цифрові пріоритети головування Польщі в Раді Європейського Союзу в першій половині 2025 року. Експерти підкреслили важливість кібербезпеки, штучного інтелекту, цифрової дипломатії та цифрових навичок у побудові конкурентоспроможної та безпечної Європи. В обговоренні взяли участь представники Міністерства цифрових технологій, наукових кіл, громадянського суспільства та лідери технологічної галузі.
Програма саміту охопила широкий спектр тем, пов’язаних із цифровими викликами сучасності:
Рамки рівної конкуренції з погляду ЄС — обговорення рівних можливостей для польських підприємств у контексті економічної політики ЄС.
Кібербезпека в умовах гібридної війни — аналіз загроз критичній інфраструктурі в Польщі.
Довірені інформатори — новий інструмент у боротьбі з незаконним онлайн-контентом.
Компетенції майбутнього польської молоді — освітні виклики у світлі результатів IT Fitness Test.
Вплив штучного інтелекту на розвиток міст і медіа — застосування ШІ в міському просторі та медіа.
Боротьба з дезінформацією — аналіз стратегії протидії неправдивій інформації в Польщі.
Я запитала Рафала Росінського, заступника державного секретаря Міністерства цифрових технологій Польщі, який відповідатиме за події та заходи в рамках польського головування в ЄС, які найважливіші заходи передбачені на час польського головування.
Звісно, найважливішою подією під час головування буде цифровий саміт, який відбудеться в травні в Ґданську. Але, звісно, перед тим, як ми дійдемо до цього цифрового саміту, буде багато подій, пов’язаних із цифровізацією загалом. Це будуть події щодо управління даними, управління у сфері телекомунікаційного ринку. Звичайно, одним із ключових аспектів, пріоритетним також для цифровізації, є кібербезпека.
Кібербезпека сьогодні є вирішальною з погляду загроз і кібератак. У зв’язку з тим, що відбувається за нашим кордоном, тобто війною між Україною та Росією ми маємо також рекордні напади на нашу країну.
Протягом року таких атак відбувається близько 100 тис. на рік, на них реагує, серед іншого, і запобігає цим атакам NASK.
Отже, ми живемо у складні часи, і ці фінансові ресурси, і конкретні законодавчі рішення та міжнародна співпраця дуже важливі для запобігання таким нападам.
Також поцікавилася, чи плануються заходи, тісно пов’язані з Україною.
Переважно в рамках зустрічей, які стосуються цифрової дипломатії. Тож на цей момент — у цифровій дипломатії чи у сфері конференцій, присвячених кіберзагрозам і кібербезпеці, — абсолютно так. Це буде обговорюватися, бо це ключове питання не лише для Польщі, такі зв’язки набагато ширші.
У головуванні Польщі, поза сумновом, одна з важливих ролей належатиме NASK (Науково-академічній комп'ютерній мережі — Національному науково-дослідному інституту), тож Кшиштоф Сіліцький, директор зі стратегічного розвитку кібербезпеки NASK, назвав цілу низку міжнародних заходів, які планує інституція. А насмперед я запитала, яку місію бачить директор для NASK у контексті того, що Польща буде головувати зараз у Євросоюзі. У центру уваги, звичайно, буде кібербезпека.
Так, це хороше запитання. Одним із серйозних пріоритетів головування в цій цифровій сфері є кібербезпека.
NASK традиційно мала цю місію протягом багатьох, багатьох років, а саме забезпечення кібербезпеки на національному рівні, а також у міжнародній співпраці. Тож ми дуже активно протягом тривалого часу підтримували Мінцифри у підготовці до головування, ми підкидали ідеї, також спілкувалися в різних робочих групах, анонсуючи, що ми будемо робити, ще до початку головування в січні. А під час головування нашою головною подією, яку ми програмуємо як NASK, є конференція Secure International Summit, яка відбудеться 3-4 квітня в Бидгощі.
Ми, як NASK, організовуємо конференцію Secure вже 28 років, це найстаріша конференція в Польщі. І ця в 2025 році буде присвяченим тому, що є найважливішим для головування. Тож усі ті пріоритети, які обговорювали тут на форумі IGF, але не про все можна говорити в такій згорнутій формулі, ми їх перетворимо на конкретні дискусії на цій конференції, тому що це вимагає обговорення.
Різні країни часто мають різне бачення тем, які здаються нам очевидними, але всім. Одним із таких прикладів, який рідко згадується, тобто прикладом зі сфери законодавства ЄС, є проєкт розпорядження щодо боротьби з так званим CSAM, тобто шкідливим контентом, який передбачає сексуальну експлуатацію неповнолітніх. Цей проєкт має 200 сторінок.
Цей проект є, мабуть, найбільш суперечливим проектом за останні роки, тому що, з одного боку, стикаються необхідність захисту неповнолітніх в Інтернеті, а з іншого – основні права, які розуміються як право на приватне життя, громадянську свободу тощо. І тут приблизно пополовині. Половина країн — за, половина — проти.
І ми, як майбутня президентура, отримаємо цю частину для роботи. Це надзвичайно важко. І це лише один із таких прикладів.
Окрім конференції, про яку я згадував, ми також організовуємо зустрічі керівних рад, організацій та агенцій ЄС, які займаються кібербезпекою, у Варшаві у квітні. Це керівна рада ANIC, Агентства Європейського Союзу з кібербезпеки.
Це Рада Європейського центру компетенції з кібербезпеки, і ми хочемо вирівнювати певні розбіжності, тому що в Європейському Союзі ми бачимо створення нових інституцій завдяки ініціативам Єврокомісії. Нова проблема — нова інституція і нова проблема — нова інституція. Ми хочемо сказати, давайте зупинимо створення нових інституцій, тому що тих, які вже створені, справді достатньо, а важливо, щоб вони говорили між собою.
І ми теж до цього причетні, тому що наші представники нашого інституту є в цих органах і робочих групах. Ми також очолюватимемо важливу ініціативу під назвою Групи співпраці CESIRT, тобто команди реагування. NASK відіграє роль одного з трьох CESIRT на національному рівні, але наш колега також буде головою всієї групи співпраці CESIRT з усього Європейського Союзу, і це те, що відбувається під час головування.
Тож це не порожні слова, що ми можемо програмувати майбутнє, бо маємо інструменти й людей, яких як NASK підтримуємо. Ми не створюємо законодавство, ми дослідницький інститут, експертна організація, яка знає, повинна знати, які є виклики, але ми також говоримо про ці проєкти нормативних актів, щоб радити на нашому національному рівні, але також і в Європейському Союзі, робімо це чи не робімо це. Це складна роль, тому що тут доводиться мати справу з конкретикою та стикатися з іншими поглядами, але це прекрасний виклик.
Отже, підсумовуючи, для нас головування Польщі в ЄС є кульмінацією використання нас як експертів у цифровому світі, а також у кібербезпеці, щоб допомогти нашій адміністрації, щоб польське головування, як сказав сьогодні прем’єр-міністр, запам’яталося добре.
На саміті говорили внутрішню конкуренцію, про конкуренцію зі США, але є китайська і російська конкуренція, наприклад, яка, на мій погляд, набагато небезпечніша, тож я запитала, як може бути врахований такий аспект
Ну, тут я не хочу говорити про, скажімо, конкуренцію щодо науки чи таланту, але, звичайно, вона існує. Коли ми говоримо, наприклад, про безпеку штучного інтелекту. Я часто досліджую, хто в світі має справу з цим, тому це не лише моя думка, але й спостереження інших експертів, що домінуючою дослідницькою силою, судячи хоча би з кількості публікацій є Китай, наприклад. Вони вклали багато грошей і здібностей, щоби тут передувати.
А це означає, що для світу демократії, країн Північноатлантичного альянсу, Європейського Союзу, країн-однодумців це серйозна загроза. У свою чергу, коли йдеться про таку інфраструктуру чи кібербезпеку інфраструктури, то гарячою темою для обговорення в Європейському Союзі є постачальники з високим ризиком. Будь-яка спроба врегулювати це, щоб сказати цим постачальникам, що ці поставники, ну, деякі з них, має бути зрозуміло, що вони становлять стратегічну загрозу національній безпеці, що ж, це складно.
Складно, тому що ми говоримо про бізнес-конкуренцію Китай-США, Китаєм, ЄС і так далі. Це складні сфери, де стикаються різні інтереси як бізнесу, так і національної безпеки.
Рішенням для західного світу в таких умовах критичної загроза демократії має бути щонайменше єдність, — каже директор зі стратегічного розвитку кібербезпеки NASK, Кшиштоф Сіліцький
Що ж, рішення полягає в тому, щоби принаймні західний світ не буврозділений.
Тому ці дискусії про те, чи зможемо ми з новою американською адміністрацією продовжувати співпрацю, це дуже хороші питання. Я думаю, що ніхто не може відповісти, як це буде насправді. Але було б великою шкодою для західного світу зараз встановити бар’єри між, скажімо, Європейським Союзом і Сполученими Штатами або навіть між Європейським Союзом і великою Британією після Brexit.
І таке теж існує. Це не так, що все відбувається автоматично. Для цього потрібно багато працювати. Щоби була співпраця — треба дуже багато працювати і не ображатися на якісь тимчасові проблеми у цій співпраці.
Отже, рішення полягає в тому, щоб співпрацювати та усувати ці бар’єри. Ми, як Польща в Європейському Союзі і країна, яка є членом НАТО, виступаємо за те, щоб не дискутувати про те, що станеться, тому що такі й такі речі відбуваються поза нашою західною системою, але прямо сказати собі, хто наш друг, а хто ворог. Вороги, на жаль, є.
Так, складно говорити про єдність у світі, де природно панує конкуренція. Серед представників бізнесу була Йоланта Яворська, яка працює з Україною в ІBM, а на Cаміті була як очільниця Асоціації роботодавців цифрових технологій Lewiatan. Вона говорила про можливості залагодження конкуренції серед фірм у західному світі, a також про те, що Європі, а зокрема й Польщі, важко конкурувати зі США.
Але водночас існує конкуренція з Китаєм і росією на цьому рівні, а може, й на більш високому. І це насамперед стосується навіть питань безпеки. Тож cаме її я запитала про те, як узгодити питання конкуренції з питаннями безпеки і які, на її думку, можуть бути рішення в цій сфері для Європи та для Польщі?
Дуже дякую за це запитання, дуже важливе. Я думаю, і під час нашої дискусії я говорила про те, що кожна з європейських країн, та не лише європейські країни, і їм у цьому праві важко відмовити, хотіла би мати інновації, хотіла би мати інвестиції, хотіла би бути цією найпершою, найкращою, але якщо ми, як середні чи малі країни, хочемо конкурувати з гігантами, ми повинні співпрацювати щодо цього.
І я рада, що коли чую підхід польського уряду до головування, але не тільки польського уряду, сьогодні чи вчора прем’єр-міністр говорив або досі розмовляє з країнами Північної Балтії, тобто скандинавськими країни.
Чудово! У нас дуже хороша співпраця з Україною. У нас дуже хороша співпраця з країнами Балтії, з Чехією. З Німеччиною, незважаючи на те, що вони зараз переживають політичні потрясіння, ця співпраця також почала розвиватися дуже добре. І все ж на тлі загроз, із якими ми стикаємося, загроз, які зараз, на жаль, відчуває Україна, ми маємо відкласти наші амбіції та почати більше співпрацювати.
Я думаю, оскільки я представляю бізнес тут, цей бізнес є абсолютно відкритим і також може ділитися власним досвідом, особливо цей великий бізнес, де, — ну що тут багато говорити, — також є певна конкуренція всередині компаній між відділами, а також між країнами. А проте виграЮть ті компанії, які можуть співпрацювати між собою, ділитися кращим досвідом, знаннями і разом виконувати певні проєкти. І я думаю, що в цій гонці інновацій варто придивитися ближче та хоча би трохи «покласти ці амбіції в кишеню» та спробувати працювати над спільними амбітними впровадженнями та адатаптацією. Не над подальшими планами, не над подальшими правилами, а над конкретними впровадженнями певних рішень, які реально змусять малі та середні компанії та найамбітніших європейців залишитися тут і працювати на ці проєкти.
Я запитала, крім безпеки, де ще є перспектива співпрацювати так, щоб конкуренція не була такою сильною.
Що ж, одна сфера — це кібербезпека, і зараз про неї всі говорять.
Звичайно, друга сфера — це ШІ, але ми також вважаємо, що кожна країна має розвbвати свої власні мовні моделі. І тут також є шанс для розвитку власних, але потім об’єднати їх у спільні ініціативи на європейському рівні, де Європа дійсно може може отримати багато, тому як континент, історично та культурно ми відрізняємось від інших. Тож я думаю, що тут можна знайти гарну синергію, яка також призведе до того, про що я говорила, що відтік мізків буде меншим. Бо якщо — і тут, однак, державні адіністрації МУСЯТЬ бути лідерами, бо навіть якщо подивимося, як це виглядає в Китаї, росії чи Сполучених Штатах, то ці найбільші проекти, — вони, так би мовити, драйвовані державною адміністрацією. А це дає змогу й меншим компаніям, не лише цим великим побачити для себе можливості. Вони кажуть ОК, ну якщо вони впроваджують таку технологію, це означає, що в цій сфері варто працювати, бо вони подають хороший приклад, показують, як можна застосувати певні речі, і на цьому етапі бізнес просто розвивається.
Однак невеликим компаніям складніше робити певні речі, якщо навколо немає великих партнерів, з якими вони можуть впроваджувати певні рішення. Тому це ідея, як побудувати цю європейську екосистему, але амбітно, не для того, щоби ці фантастичні наукові рішення лежали на полицях, але щоби вони дійсно використовувалися.
Попри спроби законодавчого урегулювання, щонайменше в ЄС, проблема незаконного контенту залишається однією з найгостріших. Тож на саміті йшлося про межі свободи слова та необхідність регулювання, про авторські права, зокрема журналістів і навічання ШІ на їхніх матеріалах без їхнього дозволу і ще про багато аспектів, які ще 5 років тому ми навіть у найрозбудованіших фантазіх не могли уявити, і які сьогодні перетворилися на виклики не лише для фахівців, але насамперед для звичайних користувачів Інтернету.
Надзвичайно цікавою виявилася дискусія про новий інструмент у боротьбі з незаконним онлайн-контентом — про довірених інформаторів. Це інституція, базована на Акті про цифрові послуги, документі ЄС. Завдавдяки такому статусу довірені інформатори матимуть право на те, щоб їхні повідомлення про незаконний контент розглядалися як пріоритет. А ми зможемо звертатися до них, якщо хочемо зголосити інформацію про такий контент.
Цю дискусію модерував Мацєй Ґронь, юрисконсульт NASK, тож розмові з ним і загалом цій темі буде присвячено одну з майбутніх передач.
Звукову версію програми ви можете послухати в подкастах ПРдУ.
Сніжана Чернюк